ЙЕНИЛИКЛЯРИМИЗ
ЙЕНИ НЯШРЛЯР...
-
Search

ЙЕНИЛИКЛЯРИМИЗ
САЙТОГРАФИЙА...
-
МУЗЕЙЛЯРДЯ...
-
ФЕСТИВАЛЛАР...

ЙЕНИ НЯШРЛЯР...
-
КОНСЕРТЛЯР...
-

 


AZЯRBAYCAN TARI YENИ БЕЙНЯЛХАЛГ LAYИHЯDЯ RAMIZ GULIYEV. DIALOGUES WITH THE TAR

       Бу ил Италийанын мяшщур вя нцфузлу Фелмай сясйазма ширкяти тяряфиндян Халг артисти, профессор Рамиз Гулийевин ифасында Азярбайжан муьамларындан вя бястякарларымызын тар цчцн кючцрцлян ясярляриндян ибарят «Рамиз Эулийев. Диалоэуес with the tar» аудио албому истещсал олунмуш вя йайымланмышдыр.

        Албом Азярбайжан тар ифачылыьынын УНЕСЖО-нун «дцнйа халгларынын гейри-мадди ирси» сийащысына дахил олунмасы мцнасибятиля 2013-сц ил феврал айында лайищя шяклиндя щяйата кечирилмишдир. Азярбайжанын мцасир мядяниййятинин ян дяйярли бейнялхалг наилиййятляриндян биринин фонунда реаллашдырылан «Рамиз Эулийев. Диалоэуес with the tar» лайищясинин мащиййяти дя мящз Азярбайжан тарынын вя мусигисинин Рамиз Гулийевин йцксяк сяняткарлыьы васитясиля мцасир дцнйа мусигиси иля цнсиййятиндян, мцасирликля диалогундан ибарятдир.

        Албома диск вя аннотасийа дахилдир. УНЕСЖО-нун Муьам Тядгигат Групунун експерти, сянятшцнаслыг намизяди, эюркямли муьамшцнас-алим Сянубяр Баьырова инэилис, алман, франсыз дилляриндя Азярбайжан халг мусигиси, тар аляти, яняняви ифачылыг мяктябляри, тар ифачылыьынын инкишафы, тарын мцасир Азярбайжан мусиги инжясянятиндя апарыжы ролу, муьам ъанры, Азярбайжан бястякарлары вя эюркямли тар ифачысы Рамиз Гулийев щаггында ятрафлы мялумат вермишдир. Лайищянин щазырланмасында вя щяйата кечмясиндя бу эюркямли Азярбайжан мцтяхяссисинин зящмятини вя тяшкилаты ролуну хцсуси миннятдарлыгла гейд едирик.

        Албомун даща бир дяйяри лайищянин адында вя мягсядиндя юз яксини тапмышдыр. «Традитионал Мусиж оф Азербаиъан» серийасындан истещсал олунан бу албом «Рамиз Эулийев. Диалоэуес with the tar» адланыр. Бу ад иля йанашы, албомун цзяриндя йазылан «тар, азербаиъан, wорлд мусиж/жлассижал» сюзляри Азярбайжан тар алятиндя ифа олуна билян мусигинин ъанр истигамятляри щаггында илкин информасийа верир. Шцбщясиз истяр албомун серийасы вя ады, истяр онун мцндярижаты, истяр адбомда Азярбайжан мусигиси, тар аляти, муьамлар, ифачылыг мяктябляри, Гарабаь устадлары щаггында верилян фактик мялуматлар, истярся дя устад Рамиз Гулийевин щейрятамиз ифасы УНЕСЖО-нун Азярбайжан тар ифачылыьы щаггында гярарына щагсыз вя гярязли реаксийа верян бязи юлкялярин мусигичиляриня, мусигишцнасларына вя дипломатларына ян ядалятли, ян эцжлц вя ян лайигли жавабдыр.

        Alboma daxil olan musiqi nцmunяlяri aшaьыdakыlardыr:

        1. F. Яmirov. Лайлай.

        2. Muьam Чoban Bayatы.

        3. Muьam Humayun

        4. V. Adыgюzяlov. Qярянфил.

        5. Muьam Rahab

        6. A. Bябироv. Konsert-pyes

        7. H. Xanmяmmяdov. Tar ilя simfonik orkestr цзцn 1N-li konsert.

        8. Muьam Xariж segah.

        9. Muьam Cahargah.

        10. T. Quliyev. Qaytaьы.


        Муьамлар истисна олмагла, Рамиз Гулийев диэяр нцмуняляри Азярбайжан телевизийасы вя радиосунун халг чальы алятляри оркестринин, Азярбайжан дювлят камера оркестринин мцшайияти иля ифа етмишдир.

        Albomu динлядикдя илк эялинян бирмяналы ряй бу олур ки, “Шяргин Paqaninisi” адландырылан Ramiz Quliyev щямишя олдуьу кими, бу муьамларын вя ясярлярин ифасында да фярди сяняткалыг дясти-хяттини, сянятин али пешякарлыг тяляблярини, тар ифачылыьынын зянэин янянялярини вя мцасир инкишаф сявиййясини динляйижиляря ян йцксяк мейарларла тягдим етмишдир.

        Yeri gяlmiшkяn, Azяrbaycan tar ifaчылыьынын mцasir mяrhяlяsi Xalq artisti, professor Ramiz Quliyevin sяnяtkarlыьы ilя baшlaмыш вя inkiшaf eтмишдир. XX яsrin sonlarы – XXI яsrin яvvяllяrindя geniш anlamda Azяrbaycan ifaчыlыq mяdяniyyяtinin inkiшafыnda, онун yeni tяrяqqi yollarыnda, “dцnya musiqi sяhnяsi”ndяki nailiyyяtlяrindя, tanыnmasы vя tяbliьindя bir professional sяnяt xadimi, ifaчы kimi Ramiz Quliyevin юzцnяmяxsus rolu, xidmяtlяri vardыr. Etiraf etmяk lazыmdыr ki, юtяn яsrin 80-ci illяrindяn etibarяn Azяrbaycan ifaчыlыq sяnяtindя yeni nяsil tar ifaчыларынын yetiшmяsi, onlarыn peшяkarlыq sяviyyяsinin formalaшmasы Ramiz Quliyevin hяm ifaчылыг, hяm dя pедагоъи fяaliyyяtinin mяhsuludur. Lakin birbaшa onun tяlяbяsi olmayanlar da, bu sяnяtkarыn ifaчыlыьынын tяsiri ilя юyrяnmiш, onun bяdii tяfsirindяn, saь vя sol яl texnikasыndan, mizrabiшlяtmя цsullarыndan geniш bяhrяlяnmiшlяr.

        Mцasir дюврцн “йцксяк ifaчы mяdяniyyяti” anlayышы Ramiz Quliyevin sяnяtkar шяxsiyyяtindя, ifaчыlыq tяcrцbяsiндя vя yцksяk istedadlы tяfsir bacarыьында, intellektual ifaчы keyfiyyяtindя, yцksяk musiqi duyumunda, аляти ян мцхтялиф тембрлярля сясляндирмяк усталыьында, тарын юзцнямяхсус етносяс идеалыны динляйижийя сясляндирмяк вя танытдырмаг истедадында, нящайят, daim yenilik axtarышlarыnda aydыn вя парлаг tяcяssцm олунур.

        “Azяrbaycan tarыnыn atasы” adыnы vя missiyasыnы Mirzя Sadыq Яsяd oьlu, Qurban Primov, Mirzя Fяrяc Rzayev, Яhmяd Bakыxanov, Mansur Mansurov, Bяhram Mansurov, Hacы Mяmmяdov vя Яhsяn Dadaшov kimi qцdrяtli Azяrbaycan ifaчыlarыndan sonra Ramiz Quliyev sяnяtkarlыьы юz цzяrinя gюtцrяrяk, layiqincя davam etdirir.

        Ramiz Quliyevin sяnяtkarlыьындан bяhs edяrkяn, онун бязи xцsusiyyяtляри цzяrindя dayanmaьы да vacib sayыrыq. Ramiz Quliyev Qarabaь muьam mяktяbinin zяngin ifaчылыг яnяnяlяri цzяrindя yetiшян, boy atan, kamillяшян bir sяnяtkardыr. Lakin gяncliyindяn hяyatыnы vя fяaliyyяtini Bakы musiqi мцщити ilя baьлайан Rамиз Quлiyev bu мцhitdя cяmlяnmiш Qarabaь, Bakы, Шirvan, Muьaн яnяnяlяrinin daшыyыcыlarы ilя - qцdrяtli muьam ustadlarы, o cцmlяdяn, Яhmяd Bakыxanov, Xan Шuшinski, Bяhram Mansurov, Hacы Mяmmяdov, Adil Gяray, Ящсян Дадашов, Qяdir Rцstяmov vя b. ilя yaxыn yaradыcыlыq цnsiyyяti sayяsindя зянэин sяnяt mяktяbi keчmiшdir. Fikrяt Яmirov, Яfrasiyab Bяdяlbяyli, Тофиг Гулийев, Sяid Rцstяmov, Васиф Адыэюзялов, Sцleyman Яlяsgяrov, Hacы Xanmяmmяdov kimi tar vя muьam qяdirшцнаслары ilя yaradыcыlыq цnsiyyяti Ramiz Quliyevin professional imkanlarыnыn aшkarlanmasыna, inkiшafыna яhяmiyyяtli tяsir gюstяrmiшdir.

        Щаггында ряй йаздыьымыз албомдакы нцмуняляр дя Rамиз Quliyev тяряфиндян мящз йцксяк ифачылыг кейфиййятляриля динляйижиляря чатдырылыр. Бу гцдрятли сяняткар Azяrbaycan tarыnыn mцasir musiqi alяti kimi geniш ifaчылыг imkanlarыnы da албом йазыларында йцксяк профессионал сявиййядя тягдим едир.

        Албом, харижи юлкя мусигичиляриндя, Шярг мусигиси мцтяхяссисляриндя, Азярбайжан мусигисиня мараг эюстярян эениш мусигисевяр аудиторийаларда тар аляти, бу гядим вя мцасир дцнйяви алятин юзцнямяхсус тембр вя сяслянмя имканлары, тарын нежя «данышмасы», тарын профессионал мусиги аляти олмасы щаггында тяяссцратлар вя тясяввцрляр йарадыр. Икинжиси, бу албом васитясиля тар алятиндя муьамларын ориъинал сяслянмяси динлянилир. Цчцнжцсц, албом тары йалныз милли-яняняви муьамлары дейил, щям дя бястякар ясярлярини ифа етмяк, сясляндирмяк имканларына малик мцасир профессионал мусиги аляти кими таныдыр. Нящайят, бу албомда тар симфоник оркестрля, камера оркестри иля йарыша билян, онунла бирликдя соло ясярляр ифа едян профессионал алят кими дя динляйижиляря тягдим олунур. Fяxr edirik ki, Азярбайжан тар ифачылыг сяняти щаггында УНЕСЖО-нун гярарындан сонра, bu тарихи hadisяnin davamы kimi hяyata keчiriлян “Диалоэуес with the tar“ albomu mяhz bu sяnяtin tяrяqqisindя ямяйи olan, hяyatыnы Azяrbaycan tar ifaчылыьынын inkiшafыna вя тяблиьиня хидмятдя йашайан, qцdrяtli ifaчылыг mяktяbi yaradan Ramiz Quliyevin гялбляри фятщ едян устаданя вя ясрарянэиз tяfsirляриндян iбарятдир.

        Албому динлядикдя Рамиз Гулийевин сяняткарлыьы тимсалында бир даща гяти ямин олурсан ки, ясил профессионал ифачы мусиги алятини инсанларла, жямиййятля, бу эун вя эяляжякля, мцасирликля цнсиййят йарадан мядяниййят васитясиня вя щяйатымызын бярабярщцгуглу «вятяндашына» чевиря билир. Рамиз Гулийевин ифасында мусиги нцмунялярини динлядикдя бир даща гяти ямин олурсан ки, ясил профессионал ифачы ясрляр, нясилляр, дцнян, бу эцн вя эяляжяк арасында диалог йарада билян, мяняви ялагя вя кюрпц гура билян устад сяняткардыр, илащи истедад сащибидир.

        Сонда Сянубяр Баьыровайа, Ramiz Quliyevя, оркестр коллективляриня вя албомун щазырланмасында зящмяти олан щяр кяся musiqisеvяrlяr, musiqi dяyяrlяrini layiqincя qiymяtlяndirя bilяn musiqiчilяr adыndan tяшяккцрцмцзц bildiririk. Иnanыrыq ki, gюrkяmli tar ifaчыlarыnы, муьам сяняткарларыны tяbliь edяn vя йайымлайан audio-video disklяrin yazыlmasы bundan sonra da бейнялхалг сявиййялярдя уьурла hяyata keчirilяcяkdir.

Ариз АБДУЛЯЛИЙЕВ

   
    copyright by musiqi dunyasi 2000-2005 ©

 


Next Page