ЯЗИЗ ОХУЖУ!

        «Мусиги Дцнйасы» юз гайясиня садиг галараг, щямишя олдуьу кими, бу сайы иля мусиги дцнйамызда баш верян щадисяляри, щяр биримиз цчцн мараглы олан мювзулары, проблемляри ишыгландырараг, эюрцшцнцзя эялиб.

        Билдийиниз кими, 2008-жи ил яламятдар щадисялярля зянэин бир илдир. Тябии ки, бцтцн бу щадисяляр юз якс-сядасыны ъурналымызын сящифяляриндя тапыр.

        Майын 10-да Цмуммилли лидеримиз Щейдяр Ялийевин 85 иллийи бюйцк тянтяня иля гейд едиляряк, цмумхалг байрамына чеврилди. Азярбайжанын мусиги мядяниййятинин инкишафында, дцнйайа танынмасында Щейдяр Ялийевин бюйцк ролу вар. «Мусиги Дцнйсы»нын илк рубрикасы да мящз Щейдяр Ялийевин йубилейиня щяср олунмушдур.

        Бу ил Азярбайжан Республикасынын Президенти жянаб Илщам Ялийевин сярянжамы иля Азярбайжан мусигиси цчцн юнямли олан бир сыра йубилейляр кечирилир. «Мусиги Дцнйасы» да бу цмумдцнйа ящямиййятли щадисялярдян кянарда галмайараг бу тядбирляря гошулур.

        Йанварын 25-дя Шяргдя илк опера олан Цзейир Щажыбяйовун «Лейли вя Мяжнун» операсынын илк тамашасынын 100 иллийи тамам олду. Ъурналымызын «Ирсимиз» рубрикасында бу опера иля баьлы мусигишцнасларымызын тядгигатлары якс олунуб.

        Феврал айында ися бюйцк бястякарымыз Гара Гарайевин 90 иллик йубилейи кечирилди. «Устадларымызын хатирясиня» рубрикасында, еляжя дя диэяр сящифялярдя Гара Гарайевин йарадыжылыьына щяср олунмуш тядгигатлар вя тядбирляр юз яксини тапыб.

        Бюйцк гцрур щисси иля гейд етмяк истярдим ки, мящз бу илдя «Мусиги Дцнйасы»нын йарадыжы групу тяряфиндян щазырланмыш веб-сайтлар «Неттй-2008» Азярбайжан Милли Интернет мцсабигясиндя иштирак едир вя мцсабигяйя тягдим олунмуш сайтлар мящз бу ил гейд едилян яламятдар щадисялярля баьлыдыр. Мцсабигядя «Азярбайжан» номинасийасы цзря «Лейли вя Мяжнун» , «О олмасын, бу олсун» , «Аршын мал алан» ясярляри ясасында йарадылмыш «Цзейир Щажыбяйовун виртуал музейи» , «Шяхси сайт» номинасийасында «Гара Гарайев» , «Мядяниййят вя инжясянят» номинасийасында «Яфрасийаб Бядялбяйли» сайтлары биринжилик уьрунда мцбаризя апарыр. Ялбяття ки, мцсабигянин нятижяляри барядя ъурналымызын эялян бурахылышында сизи мялуматландыражаьыг. Дцшцнцрям ки, ялдя етдийимиз уьурлар бцтцн дцнйанын мусигисевярляри тяряфиндян гейд едилян бюйцк бястякарларымызын йубилейляриня лайигли тющфя олажаг.

        Бундан ялавя, бу ил «Мусиги Дцнйасы»нын йени бир интернет лайищяси – Яфрасийаб Бядялбяйлинин «Мусиги лцьяти» ясасында щазырланмыш веб-сайты да мусиги ижтимаиййятиня тягдим олунду. Бу да Азярбайжан мусиги ирсинин виртуал мяканда йашамасыны тямин едян бир щадися кими гиймятляндирирди.

        Ъурналымызын эениш аудиторийада йайымыны тямин етмяк мягсяди лия «Мусиги Дцнйасы» радио-ъурналы фяалиййятя башламышдыр ки, бу да бизим Азярбайжан Телевизийа вя Радио Гапалы Сящмдар Жямиййяти иля бирэя щяйата кечирдийимиз уьурлу лайищямиздир. Ялбяття ки, бцтцн бу уьурларымызла ъурналымызын сящифяляриндя сизинля бюлцшцрцк.

        Ейни заманда, ъурналымызын яняняви рубрикаларындан олан «Азярбайжан Бястякарлар Иттифагында», «Йениликляримиз» рубрикаларында юлкямизин мусиги щяйатында баш вермиш щадисялярин шярщи иля, мусигишцнас ряйляри иля, тянгиди-публисистик мягалялярля; «Мусигишцнаслыьын актуал проблемляри», «Етномусигишцнаслыг» вя диэяр рубрикаларымызда дцнйанын вя республикамызын мусигишцнасларынын йени тядгигатлары иля, «Эянж тядгигатчылар» рубрикасында эянжлярин йарадыжылыьы иля дя йахындан таныш ола биляжяксиниз.

        Мян щяр биринизя Азярбайжан мядяниййятинин йцксялиши наминя йени йарадыжылыг уьурлары арзу едирям.

        Тарийел МЯММЯДОВ

 
















АЗЯРБАЙЖАН БЯСТЯКАРЛАР ИТТИФАГЫНДА
Тябрикляр
-
ЙЕНИ ПРЕМЙЕРА, ЙЕНИ УЬУР
Лаля ЩЦСЕЙНОВА
ЭЯНЖ БЯСТЯКАРЛАРЫН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНА БАХЫШ
Щяжяр БАБАЙЕВА
АЗЯРБАЙЖАН БЯСТЯКАРЛАР ИТТИФАГЫНЫН “УШАГ МУСИГИСИНИН АКТУАЛ ПРОБЛЕМЛЯРИНЯ ЩЯСР ОЛУНМУШ ЕЛМИ-ПРАКТИК КОНФРАНСЫ”НДАН ГЕЙДЛЯР
Ряна ГЯДИМОВА
ХЯБЯРЛЯР 2007-жи ил
-
МУСИГИШЦНАСЛЫГЫН АКТУАЛ ПРОБЛЕМЛЯРИ
СИНЕРГЕТИКА И МУЗЫКАЛЬНОЕ ИСКУССТВО СКВОЗЬ ПРИЗМУ ИССЛЕДОВАНИЙ С. С. СКРЕБКОВА
С. А. ФИЛАТОВ-БЕКМАН
КВАЗИДЖАЗОВАЯ МУЗЫКА АКАДЕМИЧЕСКОЙ ТРАДИЦИИ
Александр ЧЕРНЫШОВ
АНАРХИСТЫ ИЛИ КЛАССИКИ?
Ольга ГАРБУЗ
АРБОРЕСЦЕНЦИИ: ОБ ОДНОМ ИЗ ВИДОВ КОМПОЗИЦИОННОЙ ТЕХНИКИ ЯНИСА КСЕНАКИСА
Михаил ДУБОВ
ПОРТРЕТЛЯР
ЭЮРКЯМЛИ БЯСТЯКАР, ГАЙЬЫКЕШ МЦЯЛЛИМ
Тофиг БАКЫХАНОВ
ЩЯЙАТЫМЫЗЫН ТАРИХИ ВЯ ЙАРАДЫЖЫЛЫГ СЯЩИФЯЛЯРИ (Хураман Гасымованын 30 иллик сянят йоллары)
Эцлназ АБДУЛЛАЗАДЯ
АРИФ БАБАЙЕВ – 70
Жямиля ЩЯСЯНОВА
УЗАГ ДЮВРЛЯР АРАСЫНДА КЮРПЦЛЯР ЧЯКЯН МУСЫГЫШЦНАС...
Цлкяр ТАЛЫБЗАДЯ
СЯМИМИ ИНСАН, СЯДАГЯТЛИ ДОСТ ВЯ ИСТЕДАДЛЫ МУСИГИШЦНАС (Щяжяр Бабайева - 60)
Лейла МЯММЯДОВА
УСТАДЛАРЫМЫЗЫН ХАТИРЯСИНЯ
ХАТИРЯМДЯ ЙАШАЙАН СЯНЯТКАР
Яминя АББАСОВА (Тунжай)
ГАРА ГАРАЙЕВ ЩАГГЫНДА ХАТИРЯЛЯРИМ
Имруз ЯФЯНДИЙЕВА
ГАРА ГАРАЙЕВИН АЗЯРБАЙЖАН МУСИГИ МЯДЯНИЙЙЯТИ ДЮВЛЯТ МУЗЕЙИНИН ФОНДУНДА САХЛАНЫЛАН ШЯХСИ КИТАБЛАРЫНДА ГЕЙДЛЯРИ
Алла БАЙРАМОВА
Г.ГАРАЙЕВ ЙАРАДЖЫЛЫЬЫНДА НИЗАМИ ЭЯНЖЯВИ ИРСИНИН РОЛУ ВЯ ЙЕРИ
Фярман РЗАЙЕВ
КАМАЛ ДА ЭЮЗЯЛДИ, ЖАМАЛ ДА ЭЮЗЯЛ
Теймур БЦНЙАДОВ
МАЩИР СКРИПКАЧЫ (Азад ЯЛИЙЕВ - 80)
Мялейкя ЯЩЯДЗАДЯ
ЕМИН САБИТОЬЛУ – 70
Жейран МАЩМУДОВА
АСАН РЕФАТОВУН ШЯРЯФЛИ ЮМРЦ, АЖЫ ТАЛЕЙИ
Яли ШАМИЛ
ЕТНОМУСИГИШЦНАСЛЫГ
АЗЯРБАЙЖАН ХАЛГ МУСИГИСИНИН МИЛЛИ ЮЗЦНЯМЯХСУСЛУ-
ЬУНУН ТЯДГИГИНЯ ДАИР

Айтаж РЯЩИМОВА
АШЫГ ПЯНАЩ ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫ
Ханым ЯЛИЙЕВА
ХАЛГ ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНА ДАИР БЯЗИ
МЦЛАЩИЗЯЛЯР

Зейняб ИСМАЙЫЛЗАДЯ
АЗЯРБАЙЖАН ХАЛГ РЯГСЛЯРИНИН НОТ ЙАЗЫЛАРЫ ЩАГГЫНДА (1980-2007 ИЛЛЯР)
Елнаря ДАДАШОВА
ДЕМЯ СУСДУ
РЦБАБЫМЫН ТЕЛЛЯРИ

Мяжнун КЯРИМ
“ЛЕЙЛИ ВЯ МЯЖНУН” ОПЕРАСЫ ЦЗЕЙИР ЩАЖЫБЯЙОВУН ЛАД НЯЗЯРИЙЙЯСИНИН ТЯШЯККЦЛЦНДЯ ИЛКИН МЯРЩЯЛЯ КИМИ
Жямиля ЩЯСЯНОВА
ХХ ЯСРИН ЯВВЯЛИНДЯ ГАДЫН ХАНЯНДЯЛЯРИНИН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫ
Сякиня ИСМАЙЫЛОВА
АШЫГ ЯЩМЯД РЦСТЯМОВУН ДАСТАН ИФАЧЫЛЫЬЫ ВЯ ДАСТАН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫ
Ящлиман РЯЩИМОВ
КУЛТУРОЛОЪИ МЯСЯЛЯЛЯР
К. ЯЩМЯДОВУН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНЫН КАМИЛЛИК ВЯ СОНРАКЫ ДЮВРЦ БОЙАКАРЛЫЬЫ
Эцлнаря ХАЛЫГОВА
1960-90-ЖЫ ИЛЛЯРИН ТЕАТР ЕСТЕТИКАСЫ ВЯ РЯГС
Ясяд РЗАЙЕВ
МУЗЕЙЛЯР МИЛЛИ ИРСИН ГОРУЙУЖУСУ ВЯ ТЯБЛИЬАТЧИСИ КИМИ
Елфира ГУРБАНОВА
АКАДЕМИК РАСИМ ЯФЯНДИЙЕВИН ЯСЯРЛЯРИНДЯ АЗЯРБАЙЖАН ИНЖЯСЯНЯТИНИН ТЯБЛИЬИ
Ясмяр АБДУЛЛАЙЕВА
ЙУЬ МЯРАСИМЛЯРИНИН ТЯШЯККЦЛ ПАРАМЕТРЛЯРИ
Фяридя ЖЯЛИЛОВА
МЦАСИР ГЯРБ МЯДЯНИЙЙЯТ-
ШЦНАСЛЫЬЫНДА ТАРИХИ ТИПОЛОЭИЙАНЫН МЕТОДОЛОЪИ ПРОБЛЕМЛЯРИ

Заур ЖЯФЯРЗАДЯ
Т. САЛАЩОВУН ЯСЯРЛЯРИНДЯ ФРАНСА ВЯ ИТАЛИЙА МЮВЗУСУ
Ниэар ЯЛЯСЭЯРОВА
ТЕАТРДА ЛИРИК-ПСИХОЛОЪИ ЦСЛУБУН ЙАРАНМАСЫ ТАРИХИНДЯН
Сядагят ЯЛИХАНОВА
АЗЯРБАЙЖАН ВЯ ТЦРКИЙЯ ЕЛМИ-МЯДЯНИ ЯЛАГЯЛЯРИНИН ИНКИШАФЫНДА ТЦРК ДЮВЛЯТ ВЯ ТОПЛУЛУГЛАРЫНЫН ЯНЯНЯВИ ДОСТЛУГ, ГАРДАШЛЫГ ВЯ ЯМЯКДАШЛЫГ ГУРУЛТАЙЛАРЫНЫН РОЛУНА ДАИР
Фярганя ЩЦСЕЙНОВА
ХIV ЯСР ТЯБРИЗ СЯНЯТКАРЛАРЫНЫН ЯСЯРЛЯРИНДЯ РЯСМИН ФОРМАЛАШМАСЫ
Lalя MЯMMЯDOVA
ЖЯФЯР ЖАББАРЛЫНЫН “ОГТАЙ ЕЛОЬЛУ” ЯСЯРИНДЯ МИЛЛИ ТЕАТР КОНСЕПСИЙАСЫ
Эцлчин КАЗЫМОВА
МИЛЛИ АДЯТ ВЯ ЯНЯНЯЛЯР МЯНЯВИ, ЯХЛАГИ ДЯЙЯРЛЯР КИМИ
Йашар ВЯЛИЙЕВ
АДИЛ ИСЭЯНДЯРОВУН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДАН ШТРИХЛЯР
Рейщан НОВРУЗОВА
НОВРУЗ ВЯ ОНУН ТАРИХИ КЮКЛЯРИ
Ринат ЯЛИШАНОВ
БОЛШЕВИКЛЯРИН АЗЯРБАЙЖАНДА МЯДЯНИ ИНГИЛАБ СИЙАСЯТИ
Халяддин СОФИЙЕВ
ИСЛАМ МЯДЯНИЙЙЯТИ АРЕАЛЫНДА ЭЮЗЯЛЛИК КОНСЕПСИЙАСЫ ЩАГГЫНДА.
Тащир ЧЕЛИКБАЬ
ИРСИМИЗ
ЦЗЕЙИР ЩАЖЫБЯЙОВУН «ЛЕЙЛИ вя МЯЖНУН» ОПЕРАСЫ ( операнын 100 иллийиня)
Земфира ГАФАРОВА
ЦЗЕЙИР ЩАЖЫБЯЙОВ ВЯ МЯЩЯММЯД ФЦЗУЛИНИН “ЛЕЙЛИ ВЯ МЯЖНУН”У
Фяхра ЯСЭЯРОВА
ЦЗЕЙИР ОЖАЬЫНДА «ЛЕЙЛИ ВЯ МЯЖНУН» ИШЫЬЫ
Тяраня ЩЯСЯНОВА
“РАЩАБ” МУЬАМЫНЫН ГЫСА ТАРИХИ
Тофиг БАКЫХАНОВ
МУСИГИ ТЯЩСИЛИ ВЯ МААРИФЧИЛИЙИ
МУСИГИ ЯСЯРИНИН ЮЙРЯНИЛМЯСИНИН ИЛКИН МЯРЩЯЛЯСИНЯ ДАИР
Арзу РЗАЙЕВА
ДИРИЪОРУН ЩЯРЯКЯТ ФЯАЛЛЫЬЫНЫН ПРОБЛЕМЛЯРИ
Маралханым ЯЛИЙЕВА
НЯФЯС АЛЯТЛЯРИ СИНФИНДЯ КОНСЕРТМЕЙСТЕР ФЯАЛИЙЙЯТИНИН ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Камилла СЯДИРХАНОВА
МУСИГИ ДЯРСИ ГАРШЫЛЫГЛЫ ЙАРАДЫЖЫ ПЕДАГОЪИ ПРОСЕС КИМИ
Жямиля ЖАББАРОВА
ИЙИРМИНЖИ ЯСРИН ЯВВЯЛЛЯРИНДЯ ХАЛГ МУСИГИ ТЯЩСИЛИНИН ВЯЗИЙЙЯТИ (1901-1920)
Фуад ЯЗИМЛИ
МИЛЛИ ИФАЧЫЛЫГ ЦСЛУБУНУН БЯЗИ ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИНЯ ДАИР
Ягигят МЯЩЯРРЯМОВА
ЭЮРКЯМЛИ ТЯЩСИЛ ВЯ СЯНЯТ ОЖАЬЫ (Бакы Мусиги Коллежи -110)
Назим КАЗЫМОВ
БИЗЯ ЙАЗЫРЛАР...
АНАДОЛУ ТЦРК ЩАЛК МУСИКИСИНИН ЮЗЕЛЛИКЛЕРИНЕ БИР БАКЫШ
Мейсер КАЙА(Тцркийя)
ОСТАТЬСЯ В ТЕНИ ИЛИ СДЕЛАТЬ БУДНИ СКАЗКОЙ…
Ольга КОЛЬЧУГИНА (Россия)
ДИВАН-Ы ЛЦЭАТИ-ИТ ТЦРК ЫШЫЬЫНДА УЙЭУР ТЦРКЛЕРИНИН МЦЗИК КЦЛТЦРЦ
Нури МАЩМУТ
ЙЕНИЛИКЛЯРИМИЗ
КОНФРАНСЛАР... МЦСАБИГЯЛЯР...
-
ЙАРАДЫЖЫЛЫГ...
-
ЙЕНИ НЯШР...
-
ИФАЧЫЛЫГ...
-
МУЗЕЙЛЯРДЯ...
-
ДЦНЙАСЫНЫ ДЯЙИШЯНЛЯРИН ХАТИРЯСИНЯ
РАМИЗ ЩАЖЫ ОЬЛУ МУСТАФАЙЕВ
-
МУСИГИШЦНАСЛЫГ
МАНДАЛА – МУСИГИ ТЯФЯККЦРЦ ТИПЛЯРИНИН ДЦНЙЯВИ СИМВОЛУ КИМИ
Рящиля ЩЯСЯНОВА
МУСА МИРЗЯЙЕВ ТЯНГИДЧИ-ПУБЛИСИСТ КИМИ
Шящла ЩЯСЯНОВА-МАЩМУДОВА
РЯЩИЛЯ ЩЯСЯНОВАНЫН СОЛО ОРГАН ЦЧЦН «ГЯСИДЯ» СИМФОНИЙАСЫ MINIMALIZM RAKURSUNDAN
Кямаля ЩАЖЫЙЕВА
ТОФИГ БАКЫХАНОВ ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА ХАЛГ МУСИГИСИНИН ТЯЖЯССЦМЦ
Щюкцмя ЯЛИЙЕВА
СЕВДА ИБРАЩИМОВА - «ГУРБАНСЫЗ ГАЛАН ТАРЫМ»
Щягигят ЙУСИФОВА
ХЯЙЙАМ МИРЗЯЗАДЯ - 2 САЙЛЫ РЕ МИНОР КВАРТЕТИ
Йавяр НЕМЯТЛИ
ЕЛЗА ИБРАЩИМОВАНЫН МАЩНЫЛАРЫНДА СЮЗ ИЛЯ МУСИГИНИН ГАРШЫЛЫГЛЫ ЯЛАГЯЛЯРИ
Жейран МАЩМУДОВА
ТАР ИЛЯ СИМФОНИК ОРКЕСТР ЦЧЦН КОНСЕРТЛЯРИН ЙАРАНМА ВЯ ИНКИШАФ ТАРИХИНЯ БИР НЯЗЯР
Лейла ЩЯСЯНОВА
РАМИЗ МИРИШЛИНИН «АЗЯРБАЙЖАН» СЦИТАСЫ
Зяминя НЯЖЯФОВА
СЦЛЕЙМАН ЯЛЯСЭЯРОВУН КАМАНЧА ВЯ ХАЛГ ЧАЛЬЫ АЛЯТЛЯРИ ОРКЕСТРИ ЦЧЦН «СКЕРСО» ЯСЯРИНИН ГУРУЛУШ ВЯ ИФА ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Йагут СЕЙИДОВА
ЭЯНЖ ТЯДГИГАТЧЫЛАР
АРИФ МИРЗЯЙЕВ – БЯСТЯКАР ВЯ ОРГАН ИФАЧЫСЫ
Афаг АШУМОВА
НЯРИМАН МЯММЯДОВУН ФОРТЕПИАНО ВЯ СИМФОНИК ОРКЕСТР ЦЧЦН КОНСЕРТЛЯРИНИН ЦСЛУБ ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Фатимя ЯЛИЙЕВА
ФАЙДАЛЫ ВЯСАИТ
Бянювшя РЗАЙЕВА
СИМФОНИК ПАРТИТУРАЛАРДА ФОРТЕПИАНОДАН ИСТЫФАДЯ ПРИНСИПЛЯРИ
Арзу МЯММЯДОВА
ИФАЧЫЛЫГ СЯНЯТИНДЯ МЦЯЛЛИФ МЯТНИ ПРОБЛЕМИ
Хядижя РЗАЙЕВА
ПОЛАД БЦЛБЦЛОЬЛУНУН «ЕШГ ВЯ ЮЛЦМ» БАЛЕТИНИН ЛЕЙТМОТИВ СИСТЕМИ
Кямаля ШЯФИЙЕВА
НАХЧЫВАН МУСИГИ МЯДЯНИЙЙЯТИНИН ИНКИШАФЫНДА ФОЛКЛОРУН РОЛУ
Айнуря ГУЛИЙЕВА
РЯШИД БЕЩБУДОВУН ИФАЧЫЛЫГ ЦСЛУБУНА ДАИР
Мярйям БАБАЙЕВА
ТАРЗЯН МИРЗЯ ФЯРЯЖ
Рцфят ЩЯСЯНОВ
МЦАСИР ДЮВРДЯ АЗЯРБАЙЖАН – ЙАПОНИЙА МЯДЯНИ ЯЛАГЯЛЯРИНЯ ДАИР
Айтян НЯЗЯРОВА
АЗЯРБАЙЖАН БЯСТЯКАРЛАРЫНЫН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА МИНИАТЦР ХОР ЯСЯРЛЯРИНИН БЯЗИ ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИНЯ ДАИР
Хумар БАЙРАМОВА
Ф.ГАРАЙЕВИН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА БЯЗИ ТЕНДЕНСИЙАЛАР
Лейла ВАГИФ ГЫЗЫ
ЩЕЙДЯР ЯЛИЙЕВ-85
ЩЕЙДЯР ЯЛИЙЕВ ВЯ АЗЯРБАЙЖАН МУСИГИ МЯДЯНИЙЙЯТИ
Ариз АБДУЛЯЛИЙЕВ
ЩЕЙДЯР ЯЛИЙЕВ ВЯ МСТИСЛАВ РОСТРОПОВИЧ
Шейла ЩЕЙДЯРОВА
МЯДЯНИЙЙЯТЯ ГАЙЬЫ ХАЛГА ГАЙЬЫДЫР
Сяадят ТЯЩМИРАЗ ГЫЗЫ
ТЯГДИМАТ МЯРАМИСИ
ЯФРАСИЙАБ БЯДЯЛБЯЙЛИНИН “МУСИГИ ЛЦЬЯТИ” ВЕБ-САЙТЫ ИНТЕРНЕТДЯ
Жямиля ЩЯСЯНОВА
МУСИГИ ДЦНЙАСЫ» РАДИО ЪУРНАЛЫ
Сяадят ТЯЩМИРАЗ ГЫЗЫ



Композитор большого таланта, видный азербайджанский деятель, Узеир Гаджибеков всю свою жизнь посвятил развитию азербайджанской музыкаль-ной культуры. Его ученики и последователи - азербайджанские композиторы - достойно занимают одно из видных мест в музыкальном искусстве. И в этом огроманая заслуга Узеира Гаджибекова.

Дмитрий Шостакович.


      Цзейир бяй мяним фикримдя еля илк эюрцшцмцздян мещрибан, гайьыкеш, тявазюкар бир инсан кими галмышдыр… О, мяни юзцня хас тямкинля, чох мещрибан бир мцнасибятля гаршылады. О эцндян башлайараг, юмрцнцн ахырына гядяр юлмяз сяняткарын щярарятли мцнасибятини дуйдум. Илк дяфя шяхсиййятиндя щисс етдийим бу щяраряти эет-эедя сянятиндя дя дуйдум вя бцтцн варлыьымла она баьландым.

Fikret Amirov.


 
 
about magazine Disk